КВІТИ, ЖІНКИ, ПСИХОСОМАТИКА

Світ змінюється із скаженою швидкістю, а з ним змінюється і наша роль.

СКЛАДНІСТЬ ТА РОЗМАЇТТЯ ЖІНОЧОЇ РОЛІ

Це вже далеко не просто збирання, народження потомства та турбота про нього. Не лише підтримка сильної половини людства та натхнення на великі і щоденні подвиги. І навіть не просто збереження сімейного вогнища.

Роль професії в житті жінки вже давно нарівні з материнством та жіночністю. І навіть для того, щоб бути "просто" дружиною, матір'ю, вже мало внутрішніх якостей — необхідні знання, вміння, навички виживання в агресивному світі. Особливо, якщо ми хочемо перетворити його (хоча б у стінах власних будинків, хоча б у свідомості наших близьких) на світ позитиву та можливостей.

Основна проблема сучасності — надлишок інформації та нестача часу. Ритм життя такий швидкий, що для того, щоб усе встигнути "хоч би на трієчку", ми проходимося поверхово.

Кількість різноманітних повідомлень, що приймає мозок протягом дня, така велика, що ми сприймаємо інформацію некритично, приймаючи за правду те, що не вистачає часу проаналізувати.

ОСОБЛИВО ЦЕ ПОМІТНО У СФЕРІ ЗДОРОВ'Я ТА СТОСУНКІВ

⚡️ Різко знижується здатність до спілкування між партнерами. На зміну їм приходять непорозуміння, хибна гордість, бажання, щоб партнер «все зрозумів сам». Але знову ж таки, згадаємо, що на це немає сил і часу в обох.

⚡️ Відносини в парах та між людьми взагалі стають уривчастими та неглибокими. Переводити їх вглиб і переживати стає занадто енерговитратним. Раніше це була роль жінки у соціумі. У сучасному світі частою проблемою стає те, що жінка встигає повноцінно працювати над стосунками лише з однією «категорією»: або з партнером, або з дітьми, або з суспільством. На більше ні часу, ні сили вже не вистачає.

⚡️ Якщо не навчитися фільтрувати (а часто й блокувати) зовнішній потік інформації, її кількість та якість стають воістину терором для мозку та душі. І жінці в цьому випадку доведеться справлятися не тільки з власними почуттями та переживаннями, але і з впливом інформації на всіх членів родини.

⚡️ Все це відбувається на тлі збіднення пізнання власного тіла. І дорослими, і, як наслідок, дітьми. Інформаційний терор створює помилкове враження, що скласти відповідальність за власне здоров'я та гармонію можна на медпрацівників, спорт та лікарські препарати (такі, що "підправлять", якщо щось не так, як хочеться). На більше, на осмислення, вивчення і, головне, на практику немає ані сил, ані часу, ані мотивації.

ЖІНКА ПЕРЕБУВАЄ У ПОСТІЙНОМУ КОНФЛІКТІ

Не з кимось, а у конфлікті між "маю потребу" і "маю зробити", між "відчуваю" і "зобов'язана". Між ідеєю рівноправності, захистом власних соціальних прав та бажанням спокою та гендерної привілейованості у суспільстві. Конфлікт як зовнішній, так і внутрішній.

Саме на цей конфлікт інтересів йдуть основні сили. Просто зупинитися і розібратися у пріоритетах, зрозуміти, що важливо за внутрішніми відчуттями, а що навіяно думками ззовні та чужими стереотипами — «я не можу собі дозволити такої розкоші, натомість я маю...» [зробити мільйон справ та прийняти мільйон рішень]

Страждають здоров'я, стосунки, стан. Коло замикається. Із переймань народжуються хвороби. Ні, це не тільки про те, що всі хвороби від нервів. Останній, так би мовити, окремий випадок.

Якщо подивитися на людину з більш широкої перспективи чи глобально, то ми складаємося з Тіла, Особистості, що сформувалася під впливом навколишнього світу, та Вищого Я. Саме з нього ми черпаємо натхнення та розуміння власного призначення. Коли в житті все гармонійно, ми йдемо своїм шляхом; коли взаємодія між Вищим Я, Особистістю та Тілом гармонійна – ми почуваємося добре та здорово.

Але коли взаємозв'язки між ними порушуються, виникає конфлікт. Спочатку конфлікт проявляється на рівні думок і почуттів, потім переходить на рівень мозкових реакцій, і зрештою — на рівень тіла.

Найчастіше подібні конфлікти пов'язані з відмовою від власного призначення у житті. Часом на глобальному рівні. Якщо ми говоримо про жіночі ролі, то гарним прикладом тут буде саме їхня різниця.

⚡️ Жінка, яка внутрішньо відчуває потребу у турботі про будинок і близьких, але на вимогу батьків будує кар'єру, живе у внутрішньому конфлікті.

⚡️ Жінка, яка бачила призначення в точних науках і викладанні, але за стереотипом обрала т.зв. "жіночу професію" вчительки, медичної сестри чи дизайнера, живе у внутрішньому конфлікті.

⚡️ Те саме відбуватиметься і у зворотному напрямку — занурення в «жіночу жіночність» при бізнесовій жилці або в науку при творчих нахилах створюватиме внутрішній конфлікт. Конфлікт відмови від призначення — це свого роду "запуск програми саморуйнування".

З ЯКИМИ ЩЕ БАЗОВИМИ КОНФЛІКТАМИ СТИКАЄТЬСЯ ЖІНКА?

Вміння приймати, вирощувати та відпускати — здається природними функціями, але багато жінок болісно переживають деякі чи всі етапи цієї жіночої ролі. Незалежно від того, чи йдеться про дитину, стосунки або власне тіло.

Страх захворіти, бо саме від жінки залежить стан її сім'ї. Проте страх сам по собі веде до хвороби. Потрібно вчитися керувати здоров'ям, а не просто намагатися уникнути патології.

Безумовне кохання — чи до партнера, чи до дитини. Більшість із нас навчилися любити умовно. І перебудова на новий лад часом болюча, хоч і корисна.

Афективна незалежність — вміння проживати глибокі почуття стосовно членів сім'ї та близьких, при цьому залишаючись незалежною від їхньої думки та дій. Кохати, не відгороджуючи.

Ставлення до сексу як до чогось обов'язкового, брудного чи ганебного — почуття провини, почуття обов'язку, страх заразитися — у цьому корінь переважної частини захворювань статевої системи.

Сексуальна незадоволеність — незнання та невміння слухати власне тіло, складність у визначенні потреб та обговоренні їх із партнером.

ДОПОМОЖУТЬ УСВІДОМЛЕНІСТЬ ТА КВІТИ

Британський лікар і основоположник флорітерапії — доктор Едвард Бах — багато писав у своїх працях про роль конфлікту між тим, для чого ми приходимо в цей світ, і тим, що робимо в ньому фактично, у формуванні хвороб, а також про доступний і дуже ефективний спосіб допомогти людині згадати, усвідомити своє призначення і знайти сили повернутися до нього.

Інструмент дуже тонкий, делікатний, подібний до настроювання душі як музичного інструменту.

Флорітерапія — робота з емоціями та опосередковано з фізичним здоров'ям за допомогою квіткових настоїв. Метод цінний не тільки використовуваними препаратами, а й вивченням архетипів тих чи інших станів людської душі як прикладів для розуміння, усвідомлення, надихання.

Застосування технік флорітерапії дозволяє ефективніше вирішувати базові конфлікти. Препарати у поєднанні з афірмаціями опосередковано впливають на нейро-гормональну вісь, наводячи тіло і стан до здорової рівноваги.

У разі поєднання флорітерапії з іншими методами лікування (традиційними чи альтернативними) досягнуті клінічні результати залишаються стабільними значно довше. А при продовженні роботи над собою клієнтками закріплюються назавжди.